Географія 10 клас 01.04.2020

ГЕОГРАФІЯ 10 КЛАС СЕРЕДА  01.04.2020 РОКУ

ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

виконати до 02.04.2020 року

 ТЕМА: ТРЕТИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ КРАЇН АМЕРИКИ.
            
 НЕРІВНОМІРНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУБРЕГІОНІВ АМЕРИКИ 

         У багатьох країнах Америки сфера послуг розвивається досить динамічно. Проте найбільше значення вона має у найбільш економічно розвинутих постіндустріальних країнах регіону (США, Канада) або у державах Карибського басейну й Центральної Америки. У першій групі країн наявний широкий спектр послуг: наукові, освітні, фінансові, торговельні, страхувальні, транспортні, туристичні, медичні, телекомунікаційні, індустрія розваг та ін.

           Друга група країн має вужчу спеціалізацію третинного сектору економіки. Оскільки це острівні або приморські країни, що розташовані на перехрестях торговельних шляхів, у них розвинулись транспортні послуги. Найбільшим морським флотом серед країн світу вирізняються Панама та Багамські Острови, які є країнами «дешевого (зручного) прапору». Сприятливі умови реєстрації під прапором цих держав надають податкові пільги, що приваблює іноземних судновласників. Свій прапор також «продають» Антигуа і Барбуда, Сент-Вінсент і Гренадини, Барбадос, Беліз, Гондурас, Бермудські острови (Брит.). Другим напрямом спеціалізації невеликих країн є банківські послуги. Так, на Кайманових островах (Брит.) зареєстровано близько 500 банків. Там свої філії мають 40 з 50 найбільших банків світу. На Багамських Островах діють відділення понад 400 банків, у Панамі – майже 140 банків із понад 30 країн світу.

           Ще однією спеціалізацією є міжнародний туризм. Щорічно район Карибського моря відвідують близько 20 млн осіб. Туристичними послугами відомі й інші країни Америки. Визначні пам’ятки природи (наприклад, водоспади Ігуасу та Анхель, ландшафти Анд, високогірне озеро Тітікака), природні національні парки, океанські пляжі, численні історичні та археологічні музеї з рідкісними експонатами епохи майя, ацтеків та інків, нічні клуби приваблюють туристів у Мексику, Бразилію, Перу, Венесуелу.

        Найважливіші міжнародні транспортні магістралі, вузли

      У більшості країн Америки транспорт розвинутий недостатньо, що є однією із перешкод для подальшого економічного зростання. Слабо заселено простори внутрішніх територій Амазонії, півночі Канади, крайнього півдня регіону, що позбавлені сучасних шляхів. Міждержавних доріг небагато. Прокладання транспортної мережі залежить від розміщення населення та його економічної діяльності.

            Переважну більшість залізниць було збудовано наприкінці XIX – у першій половині XX ст. Нині за протяжністю залізниць до топ-10 країн світу входять США  (1-ше місце у світі), Канада та Аргентина. Також значною протяжністю доріг вирізняються Бразилія та Мексика. Трансконтинентальні залізниці споруджено в США, Канаді, Мексиці, Гватемалі. Водночас більшість країн Америки мають вкрай низьку густоту залізниць. Найбільший показник густоти залізниць у регіоні – на Кубі. Електрифікованих доріг небагато. Єдина в регіоні швидкісна залізниця проходить уздовж східного узбережжя США, сполучаючи Вашингтон з Бостоном через Філадельфію та Нью-Йорк. Також в Америці є 8 країн, в яких залізниць взагалі немає, зокрема це Беліз, Багамські Острови, Барбадос, Тринідад і Тобаго та ряд інших острівних країн Карибського басейну.

   Бурхливо розвивається автомобільний транспорт. Найбільше за протяжністю автошляхів мають США (1-ше місце у світі), Бразилія (4-те місце) та Канада (8-ме місце). У більшості країн Америки якість автошляхів є невисокою. Не всі з них мають тверде покриття. Окрім США та Канади більшість якісних шляхів прокладено в Еквадорі та Чилі. Найважливішою автомагістраллю Америки є Панамериканське шосе, протяжність, якого перевищує довжину земного екватора. Воно сполучає США з країнами Центральної та Південної Америки. У Південній Америці найбільш важливе Трансамазонське шосе довжиною майже 5,5 тис. км. Воно, починаючись на Атлантичному узбережжі Бразилії, з’єднує судноплавні частини всіх правих приток Амазонки.

       Морський транспорт має вирішальне значення у зовнішніх економічних зв’язках країн. Окрім країн «дешевого прапору», власні великі торговельні флоти мають США, Бразилія, Аргентина. На території США портів-велетнів розташовано 18, зокрема Х’юстон, Лос-Анджелес, Нью-Йорк, Філадельфія, Саванна. Одним з найважливіших транспортних водних шляхів міжнародного значення є Панамський канал на території Панами. Його середня пропускна здатність – 36 суден на добу. 

   У країнах Америки для перевезення пасажирів здебільшого використовується авіаційний транспорт. Країни регіону очолюють світові рейтинги за кількістю аеропортів. Так, до топ-10 за цим показником входять 8 американських країн. Зокрема в США понад 13,5 тис. аеропортів (1-ше місце в світі), у Бразилії – понад 4 тисячі (2-ге місце), у Мексиці – понад 1,7 тисяч (3-тє місце), в Канаді – майже 1,5 тисячі (4-те місце). Із 30-ти найбільших у світі аеропортів-хабів 12 розташовано в США, у т. ч. у містах Атланта (Гартсфілд-Джексон), Лос-Анджелес, Чикаго (О’Хара), Даллас. Найбільші аеропорти міжнародного значення працюють у Канаді (Монреаль, Ванкувер), Бразилії (Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро), біля столиць Аргентини, Чилі, Венесуели, Куби, Сальвадору, Коста-Ріки, Гватемали.

     Помітного розвитку набув трубопровідний транспорт. До топ-10 світових лідерів за протяжністю трубопроводів увійшли США, Канада, Мексика, Аргентина.

     У гірських районах Анд використовують гужовий та в’ючний транспорт – коней, мулів, а у подекуди й лам.

 Нерівномірність економічного розвитку субрегіонів Америки

     За особливостями ЕГП, природними, історичними, етнічними та соціально-економічними відмінностями в межах Американського регіону виокремлюють чотири субрегіони, що мають певні особливості участі в міжнародному поділі праці.

      Північна Америка – найбільший за площею та часткою ВВП серед субрегіонів Америки. До його складу входять дві високорозвинуті країни «Великої сімки». Це найпотужніший в економічному аспекті регіон світу, що посідає чільне місце за наданням різноманітних послуг, виробництвом продукції обробної та добувної промисловості, а також високоінтенсивним сільським господарством.

          У Центральній Америці окрім Мексики переважають країни з аграрно-сировинною спеціалізацією. Там збирають великі врожаї тропічних фруктів, какао-бобів, кави, цукрової тростини. Промисловість розвинуто слабо. Її основу становлять фабрики, що виробляють одяг, взуття та інші товари повсякденного споживання. Ремісничі гончарні вироби, вовняні килими, вироби зі шкіри та капелюхи користуються попитом у туристів.

      Мексика – нова індустріальна країна. Вона дає понад 80 % ВВП Центральної Америки.

           Карибський басейн (Кариби)  – найменший за часткою площі, населення та ВВП регіон Америки. Нині його міжнародною спеціалізацією є сфера послуг: транспортні, фінансові та туристичні. Прагнучи не забруднювати свою територію, США створили на деяких з островів нафтопереробні заводи. 

            Південна Америка поступається в регіоні за часткою площі, населення і ВВП лише Північній Америці. Міжнародною спеціалізацією більшості країн є добувна промисловість, кольорова та чорна металургія, виробництво та первинна обробка сільгосппродукції. Основними експортними товарами є залізні та мідні руди, цукор, кава, какао-боби, тропічні фрукти, деревина.

      Зв’язки України з країнами Америки

          Україна та країни Америки мають певні спільні інтереси, потреби та можливості, що спонукають сторони до тісного співробітництва. 

           Українські товари наполегливо «освоюють» ринки Бразилії, Чилі, Венесуели, Перу, Багамських Островів. 

         Стратегія України щодо країн Америки полягає в установленні та розвитку сталих відносин як з усіма країнами регіону, так і поглибленні зв’язків з інтеграційними угрупованнями МЕРКОСУР, НАФТА, вивчення досвіду їх функціонування.

       Розвивається технічне та технологічне співробітництво, зокрема в сфері космічних програм, постачанні технологій, геологорозвідки, охорони довкілля, інвестиційної співпраці, новітніх засобів зв’язку, торгівлі військовою продукцією. 

     Надається політична, фінансова, інформаційна та правова підтримка державою процесу просування українських товарів і послуг на ринки регіону, підтримка імпорту Україною американських товарів. Відбувається взаємодія у політичній сфері, налагоджуються різноманітні культурні зв’язки, міжособистісні контакти. Слід зважати й на наявність численної української діаспори в США, Канаді, Бразилії, Аргентині.

         Україна і країни Америки активно співпрацюють у сфері миротворчої діяльності, нерозповсюдження зброї масового знищення та ракетних технологій, запобігання незаконному обігу наркотичних речовин, контрабанді зброї, боротьби з тероризмом,  корупцією і злочинністю, гарантування економічної безпеки. 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ :
1. ОПРАЦЮВАТИ §36 підручника " Географія 10 клас"(автори В.Ю.Пестушко,     Г.Ш.Уварова)

2. ПІДГОТОВУВАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ ( на вибір ) за темами:

•  "БАНАНОВІ РЕСПУБЛІКИ": типові ознаки та сучасний розвиток".
• "ПАНАМЕРИКАНСЬКЕ ШОСЕ - дорога через три Америки"
• "ТУРИЗМ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ КРАЇН КАРИБСЬКОГО БАСЕЙНУ".

Підготовлені повідомлення можете переслати мені  у вигляді фото  (в  TELEGRAM).

БАЖАЮ УСПІХІВ!

ГЕОГРАФІЯ 11 КЛАС  СЕРЕДА 01.04.2020 РОКУ

ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

виконати до 08.04.2020 року

1. ОПРАЦЮВАТИ §26 підручника.

ТЕМА: ВИРОБНИЦТВА ВТОРИННОГО СЕКТОРУ. ОСОБЛИВОСТІ ОКРЕМИХ СКЛАДОВИХ ТРЕТИННОГО СЕКТОРУ. ФОРМУВАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА". 

2. ПОВТОРІТЬ  ПРО ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ У ВИРОБНИЦТВІ

ЧОРНИХ МЕТАЛІВ, АЛЮМІНІЮ, МІДІ. ЧИННИКИ ТА ФОРМИ

СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ КРАЇН. 

У глобальних ланцюгах доданої вартості можуть бути задіяні компанії (підприємства) кількох країн, розміщених на різних континентах.Тому країни мають різну міжнародну спеціалізацію. Кінцеві споживачі товарів чи виробів ще більшерозпорошені по світу.

Виробництво продукції кольорових металів (зокрема алюмінію,міді) має кілька виразних стадій.

 Приклад глобального ланцюга доданої вартості за участі України: Гвінея видобуває лише боксити, Україна переробляє їх на оксид алюмінію, Росія виробляє з нього товарний алюміній, який переважно збувають машинобудівним компаніям США. Весь ланцюг від видобування до збуту кінцевої продукції є глобальним, і відповідні підприємства входять до складу єдиної ТНК«Русал», яка контролює 40 % світового ринку первинного алюмінію.

Подібна ситуація і з виробничим ланцюгом у мідній промисловості, де одна група країн спеціалізується на видобуванні сировини з вмістом міді (наприклад, Чилі), друга — на її первинній переробці (наприклад, ДР Конго), а третя — на рафінуванні металевої міді (наприклад, Німеччина). Значною мірою це зумовлено наявними можливостями залучення місцевих ресурсів і спеціально підготовлених трудових кадрів, а також державною політикою із залучення ТНК до створення необхідних виробничих потужностей (наприклад, «Ріо-Тінто»).

Особливістю ринку чорних металів є тісний зв’язок між розміщенням виробничих потужностей з виплавки первинного чавуну та сталі й прокатом масових видів сталевої про дукції. Головні потужності контролює ТНК «МітталСтілл», яка створила глобальні ланцюги доданої вартості. Наприклад, на її металургійний завод у м. Дюнкерк (Франція) залізну руду завозять з Бразилії, кам’яне вугілля — з Польщі та Південної Африки, а готовий прокат постачають на машинобудівні підприємства Франції та інших країн-членів ЄС.

Процес переробки руд чорних і кольорових металів та випуску кінцевої продукції прокату не має обмежень щодо розміщення виробничих потужностей, тому у світі існують як великі металургійні комплекси, так і малі заводи, сировиною для яких переважно є брухт відповідних металів. Великі підприємства переважно орієнтовані на експорт, а малі — на забезпечення внутрішніх потреб. Більшість міжнародних поставок становлять великі партії масових виробів із чорних металів та сталі, що відбуваються в рамках виробничої кооперації з машинобудівними заводами на довготривалій основі.

Лише найбільші світові виробники чавуну і сталі мають власні глобальні ланцюги від сировини до випуску готового прокату.

Тому головними чинниками розміщення підприємств чорної металургії є поєднання ціни залізорудної сировини із ціною на сталь у країнах збуту готової кінцевої продукції. Це дає змогу визначити довготривалу прибутковість відповідного виробництва.

Зосередження більшої частини сучасних підприємств металургії в Китаї привело до змін у міжнародній спеціалізації інших країн світу. Малі розвинені країни спеціалізуються на експорті та виробництві окремих видів прокату. Наприклад, Бельгія має міжнародну спеціалізацію на виробництві плоского прокату з легованої сталі.

Так само країни, що розвиваються, які володіють власними великими покладами залізної і марганцевої руди та кам’яного вугілля, успішно розвивають власну чорну металургію, орієнтовану на експорт.

Наприклад, у Бразилії більшість нових сталеливарних заводів постачають за кордон товарні сляби за значно меншою ціною, ніж на світовому ринку. 

Більшість продукції на світовий ринок постачають великі спеціалізовані ТНК, такі як «ЮнайтедСтіл» (США). Ці компанії-лідери встановлюють світові ціни на відповідні види продукції. На вільному ринку продукції металургії ціни встановлюють на Лондонській біржі металів. Їх визначають на умовах поставки відповідних стандартних партій металів чи металевої сировини до морського торговельного порту Роттердам (Нідерланди). Переважно первинний алюміній і мідь використовують у машинобудуванні. Особливе місце займає виробництво транспортних засобів, наприклад, літаків.

3. ВИКОНАТИ ПРАКТИЧНУ РОБОТУ №8  ( у робочих зошитах)

ТЕМА: " Позначення на контурній уврті (знаками руху) глобальних ланцюгів доданої вартості "видобування алюмінієвої сировини-виробництво глинозему-виробництво первинного  алюмінію-споживання алюмінію.

МЕТА: удосконалити вміння позначати на контурній карті (знаками руху) глобальних ланцюгів доданої вартості.

ОБЛАДНАННЯ: атлас, статистичні матеріали.

ХІД РОБОТИ

1. ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ:

Глобальні ланцюги доданої вартості-____________________________________________

2. З’ясуйте, звідки постачають боксити на Миколаївський глиноземний завод і куди відправляють оксид алюмінію, який з них виробляють.

3. Нанесіть на контурну карту ці підприємства та позначте стрілками різного кольору напрямки перевезення вантажів між ними.

4. Висновки.

БАЖАЮ УСПІХІВ!